Творення образу Короля: ранньомодерний дереворит Сигізмунда Августа з «Визнання віри» Станіслава Гоз’юша

Анотація

Моя стаття присвячена деревориту із зображенням польського короля Сигізмунда ІІ Августа Яґеллона (1520-1572), а також імовірному авторству цієї ранньомодерної емблеми. Ця композиція з’являється в другому віденському виданні за 1560 р. «Визнання віри» авторства польського єпископа, а згодом кардинала Станіслава Гоз’юша (Stanislaus Hosius, Stanisław Hozjusz). Ця ж композиція наявна у віденському виданні 1561 року, однак відсутня у всіх подальших репринтах. У той же час, Національний музей у Кракові визначає походження цього деревориту з міста Майнц і датує 1557 роком, однак у наявних екземплярах видання 1557 року в Бібліотеці Чарторийських та Баварській бібліотеці в Мюнхені цей дереворит відсутній.

У своїй статті я висвітлюю мистецькі особливості композиції даної емблеми – портрет короля, значення обрамлення його постаті династичними та територіальними гербами та аналізую і перекладаю текст 12-рядкового вірша латинською мовою. Вірш пояснював успіхи Сигізмунда ІІ, по-перше, походженням його імені від давньоримського принцепса Октавіана Августа, а по-друге, вірністю короля Католицькій церкві. Враховуючи призначення Гоз’юша папським нунцієм до Відня у 1559 році, цілком імовірним вбачається безпосереднє залучення єпископа до творення образу польського короля, особливо враховуючи діяльність Гоз’юша на Контрреформаційній ниві в Європі. Здійснювалось це з подвійною метою: аби виконати своєрідну повчально-католицьку місію для Максиміліана ІІ Габсбурга, а також для промоції образу Сигізмунда Августа на міжнародній арені. У статті акцентується увага на античних ремінісценціях, до яких звертався автор, а також визначені можливі подальші напрямки досліджень рецепції античності (the classical reception) в контексті ранньомодерної Європи.