Інтерпретація постаті Якова І (VI) та образів довкола нього на гравюрі Джона Друзхаута «Король Яків І Англійський та VI Шотландський із Правдою і Часом, Пам’яттю та Історією» (1651)

Анотація

Здійснено іконологічний аналіз гравюри Дж. Друзхаут. В основі теоретико-методологічної бази – принципи історизму та науковості. Під час дослідження автор застосував класичні методи історії мистецтв – іконологічний та іконографічний, метод формально-стилістичного аналізу Г. Вельфліна, культурно-історичний метод Я. Буркгардта. У центрі дослідження – гравюра, створена 1651 р., після смерті короля, тому вона дає змогу дослідити комеморативні та репрезентативні практики наступників. Гравюра Дж. Друзхаута та поетичний коментар до неї засвідчують, що мову зображального мистецтва сприймали як річ опційну й допоміжну; таку, що допомагає краще (зримо) зрозуміти сюжет книги. Друзхаут засвідчує послаблення концепції «божественного права королів». Образи черепу, часу, свічки характерні для алегорій memento mori та vanitas. Ці ж образи в гравюрі функціонують одразу у двох вимірах: 1) указують на те, що королі помирають, як і звичайні люди; 2) у взаємодії з антропоморфними образами Часу, Правди, Історії, Пам’яті вказують на неминучість відновлення Правди, яку Час за допомогою Пам’яті поверне в Історію. Образ Якова І на гравюрі цілком збігається з тим образом, що функціонував у тодішньому історичному наративі (ідеться про амбівалентність, схильність до меланхолії як пограничного стану). Перспективою подальших досліджень є розкриття проблеми взаємодії наративу й образу короля, що функціонував ув англійському суспільстві революційного періоду (1640-1689 рр.). Разом із цим, слід дослідити візуальну мову окремих елементів гравюри (семіотичний аналіз зображення вікон поряд із Пам’яттю та Історією, килими позаду постаті Якова І).