Образ раю у «Казані на Благовіщення Пресвятої Богородиці» Йоаникія Ґалятовського

Анотація

У статті зроблено спробу проаналізувати образ раю на основі «Казаня на Благовіщення Пресвятої Богородиці» зі збірки «Ключ розуміння» (1659 р.) Йоаникія Ґалятовського. Рай у його проповіді зображено у вигляді ієрархічної структури дев’яти Ангельських Хорів: власне Ангели, Архангели, Князівства, Власті, Митарства, Панства, Трони, Херувими, Серафими. Порівнюючи ангельські хори у Ґалятовського і картину небесних хорів у «Зерцалі богослов’я» (1618 р.)  Кирила Транквіліона Ставровецького, можна зауважити деякі відмінності, зокрема зміну в послідовності розташування ангельських хорів та в семантиці  назв, які Ґалятовський доповнює поясненнями про перебування святих на всіх хорах. До розуміння раю наближає тема Благовіщення, яка стає початком спасіння людської душі. Цим образом Йоаникій Ґалятовський пояснює незбагненну велич Богородиці. Порівняння благовіщенської проповіді з малярськими сюжетами виявляє характер інтерпретаційних відмінностей. Ґалятовський не дотримується біблійної історії Благовіщення, що  розповідає про появу Архангела Гавриїла Діві Марії, який сповістив їй про народження Христа. Натомість тлумачить цю подію в анагогічному (духовному сенсі), зображуючи рай і Пресвяту Діву в єдиному семантичному ключі.  Візуальне мистецтво зображує мить Благовіщення відповідно до біблійного тексту – Пречисту Богородицю і Архангела в оточенні кількох малих Ангелів, який тримає квітку білої лілеї, що означає благу новину (на прикладі картини французького художника Філіпа де Шампеня «Благовіщення» (1644 р.). Цікаво, що інтерпретація Благовіщення в Йоаникія Ґалятовського є близькою до теми Успіння. Про це свідчить картина «Успіння Пресвятої Богородиці» (1475 – 1476 рр.) італійського художника Франческо Ботічінні, на якій Пречиста Богородиця зображена поруч із ієрархічною структурою дев’яти Ангельських Хорів.