СУМНІВНИЙ ІМПЕРАТОР ТЕОТІВАКАНА: НОВИЙ ПОГЛЯД НА РОЛЬ ХАЦ’ООМ-КУЙЯ В ІСТОРІЇ МАЙЯ

Анотація

Мета. У цій статті ми поставимо під сумнів загальноприйняту в історіографії ідентифікацію особи на ім'я Хац’оом-Куй (Spearthrower Owl) як імператора Теотівакана.

Методи. Задля здійснення комплексного аналізу джерельної бази, ми використовували низку як загальнонаукових, так і спеціальних історичних методів. До перших належать зокрема методи аналізу та синтезу, індукції й дедукції. Вагоме місце з-поміж інших методів, застосованих у нашому дослідженні, належить іконографічному методові.

Результати. Запропоноване нами нове тлумачення джерел дозволило прояснити деякі «темні місця» у написах майя. Показано, що в 378 році Хац’оом-Куй особисто брав участь у завоюванні Тікаля як командир одного з мексиканських військових загонів. На початку V століття він, імовірно, став намісником Теотівакана у майяському регіоні Петен і станом на 435 рік перебував саме в землях майя, а не у Центральній Мексиці. Нам також вдалося ідентифікувати ще одного мексиканського воєначальника на ім'я Куп-…-Ч’еен, про якого науці дотепер не було відомо.

Висновки. Результати нашого дослідження суперечать усталеній в історіографії думці, буцімто Хац’оом-Куй був верховним правителем Теотівакана і постійно перебував там. Їхнє значення виходить далеко за межі більш точного розуміння окремих історичних епізодів, адже упродовж останніх десятиліть вчені неодноразово намагалися зрозуміти політичний устрій Теотівакана на основі свідчень, отриманих з писемних джерел майя. Наша робота показує, що до таких реконструкцій слід ставитися критично та обережно. Майя, імовірно, майже не згадували на своїх монументах про правителя чи правителів далекої метрополії і мало цікавилися внутрішнім життям Теотівакана. Їхня увага зосереджувалася насамперед на тих чужинцях, із якими вони взаємодіяли безпосередньо, тобто на мексиканських намісниках у регіоні Петен.

Мета. У цій статті ми поставимо під сумнів загальноприйняту в історіографії ідентифікацію особи на ім'я Хац’оом-Куй (Spearthrower Owl) як імператора Теотівакана.

Методи. Задля здійснення комплексного аналізу джерельної бази, ми використовували низку як загальнонаукових, так і спеціальних історичних методів. До перших належать зокрема методи аналізу та синтезу, індукції й дедукції. Вагоме місце з-поміж інших методів, застосованих у нашому дослідженні, належить іконографічному методові.

Результати. Запропоноване нами нове тлумачення джерел дозволило прояснити деякі «темні місця» у написах майя. Показано, що в 378 році Хац’оом-Куй особисто брав участь у завоюванні Тікаля як командир одного з мексиканських військових загонів. На початку V століття він, імовірно, став намісником Теотівакана у майяському регіоні Петен і станом на 435 рік перебував саме в землях майя, а не у Центральній Мексиці. Нам також вдалося ідентифікувати ще одного мексиканського воєначальника на ім'я Куп-…-Ч’еен, про якого науці дотепер не було відомо.

Висновки. Результати нашого дослідження суперечать усталеній в історіографії думці, буцімто Хац’оом-Куй був верховним правителем Теотівакана і постійно перебував там. Їхнє значення виходить далеко за межі більш точного розуміння окремих історичних епізодів, адже упродовж останніх десятиліть вчені неодноразово намагалися зрозуміти політичний устрій Теотівакана на основі свідчень, отриманих з писемних джерел майя. Наша робота показує, що до таких реконструкцій слід ставитися критично та обережно. Майя, імовірно, майже не згадували на своїх монументах про правителя чи правителів далекої метрополії і мало цікавилися внутрішнім життям Теотівакана. Їхня увага зосереджувалася насамперед на тих чужинцях, із якими вони взаємодіяли безпосередньо, тобто на мексиканських намісниках у регіоні Петен.