Один ветеранський знак на дві війни: апропріація комеморативного спадку «Великої Вітчизняної» в умовах сучасної російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.17721/2519-4801.2024.1.06Ключові слова:
омеморація, фалеристика, студії пам’яті, Друга Світова війна, Велика Вітчизняна війна, російсько-українська війна, медаль, нагрудний знакАнотація
Дослідження, сконцентроване на випадку офіційного нагрудного знаку «Ветеран війни», запровадженого у 1994 р., має на меті розкрити процес символічної апропріації спадку «Великої Вітчизняної війни» для комеморації сучасної російсько-української війни.
Методи. Робота підготована на стику історії та соціальної антропології і належить до напряму студій пам’яті. Спираючись на запропонований П’єром Нора концепт місць пам’яті, у статті демонструється, як при позірній беззмінності або лише частковій модифікації може змінюватися їхнє сприйняття. У статті у контексті політики пам’яті щодо Другої світової війни простежується становлення української системи відзнак для ветеранів війни, з фокусом на їхньому дизайні. Для розгляду як дизайну відзнак, так і текстових їхніх описів у офіційних актах використовувалися елементи методів візуального аналізу та дискурс аналізу. Джерельною базою дослідження, окрім власне предметів фалеристики, стали законодавчі акти та документація українських органів влади, що стосувалися ювілейних нагород та повідомлення українських інформаційних агенцій, які фіксували ситуацію довкола монументу «Батьківщина-мати».
Результати. Запроваджений у 1994 р. нагрудний знак «Ветеран війни», передбачений для всіх осіб із статусом «учасник бойових дій», центральним елементом дизайну мав радянський монумент «Батьківщина-мати», візуально відсилаючи до традиції комеморації Другої світової війни та її ветеранів. З 2014 р., цей знак стали отримувати учасники АТО/ООС, а з 2022 р. – учасники повномасштабної російсько української війни. Тим не менш, його дизайн не зазнав змін. Натомість відбулося переозначенням центрального елементу його дизайну –і радянський монумент «Батьківщина-мати» фактично став одним із візуальних символів українського спротиву російській агресії. Символічна апропріація була закріплена фізичними змінами самого монументу – заміною радянського гербу на ньому на український. Таким чином змінюється і прочитання ветеранського знаку – зображення на якому вже не сприймається недоречністю при отриманні його сучасними комбатантами.
Висновки. Випадок з нагрудним знаком «Ветеран війни» демонструє нам можливість і шляхи «привласнення» комеморативної спадщини «Великої Вітчизняної війни» в ході нинішньої російсько-української війни.
Посилання
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.