Охрім Кравченко: крізь життя. Вірність традиціям Школи Михайла Бойчука

Анотація

Про творчість львівського художника Охріма Кравченка (1903 – 1985)  в останні роки опубліковано низку мистецтвознавчих статей. Він не був «обранцем долі», Його не удостоювали почесних звань і нагород. Членом Спілки художників став майже у семидесятилітньому віці, більшу частину свого життя носячи карб «бойчукіста» та «формаліста», причеплений йому «борцями за реалістичне мистецтво» ще в 30-х роках нашого століття. Але завжди залишався чесним в житті і творчості, працюючи «для себе» й «не маючи ніяких намірів пишатись на виставках, змагаючись з «геніями»». Мистецька спадщина, в якій художник свято оберігав й продовжував традиції несправедливо зацькованої радянським часом Школи Михайла Бойчука, нараховує понад 300  малярських творів, близько 200 рисунків, акварелей та пастелей, альбоми ескізів та зарисовок, переважна більшість яких створена у повоєнному Львові. Тому, опираючись на рукописний життєпис та спогади батька, збережені у моїй пам’яті, маю на меті розповісти про маловідомі факти з років навчання, творче становлення та життя митця, пов’язані з Наддніпрянщиною та Галичиною впродовж ХХ століття.