Горизонтальна історія мистецтва: проблеми і перспективи концепції Пьотра Пьотровського

Jakubowska, A., & Radomska, M. (Eds.), 2022, Horizontal art history and beyond: Revising peripheral critical practices. New York and London: Routledge.

Анотація

У книжці  2022 р. «Горизонтальна історія мистецтв та за її межами: перегляд периферійних критичних практик» колектив авторів розглядає концепцію горизонтальної історії мистецтва сформульовану у 2005-2009 рр. П. Пьотровським, польським істориком сучасного мистецтва Центрально–Східної Європи. Концепція горизонтальної історії мистецтва, на відміну від вертикальної, передбачає дослідження історії мистецтв незалежно від канонів центрів. 

Горизонтальна історія мистецтв – це, згідно з П. Пьотровським, інша парадигма написання історії мистецтва Центрально-Східної Європи. Згідно з нею, мистецтво регіону не аналізується у ієрархії/вертикалі центр-периферія.  Горизонтальна історія, запозичуючи деякі позиції з постколоніальної теорії, наближається до деколоніального повороту, оскільки згідно з нею, має бути вироблена інша парадигма виробництва знання про мистецтво Центрально-Східної Європи. Націоналізм та національну історію розглянуто як головні перешкоди горизонтальності. Методи, застосовані західною теорією, за допомогою яких здійснюється дослідження мистецтва цього регіону, також слідпереглянути. Уписування історії мистецтва Центрально-Східної Європи в універсальний (а насправді, західний) канон П. Пьотровський критикує. Книга 2022 р. «Горизонтальна історія мистецтв та за її межами: перегляд периферійних критичних практик» складена з чотирьох розділів, які мають розглянути практику горизонтальності (демократія, локалізація), виклики та внутрішні суперечності концепту, та альтернативи горизонтальній історії. 

Авторка рецензії окресилила альтернативи горизонтальної історії (матеріальний аналіз як метод горизонтальної історії мистецтва, латеральність та цифровий підхід до історії мистецтв) та можливості використання горизонтальної історії в інших дисциплінах, запропоновані дослідниками книги. Застосування підходу горизонтальної історії мистецтв має потенціал звільнити історію українського мистецтва від домінування центру (Заходу, Росії) та виробити іншу парадигму написання  історії мистецтв Східної Європи.