Пустоти пам’яті Маріуполя

Анотація

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році перетворило деякі українські міста на руїни. Окуповані російськими військами населені пункти стали своєрідними полігонами деукраїнізації та полями битв за пам'ять, де окупанти намагаються створити домінуючі наративи. Автори цієї статті намагаються дослідити ці процеси через міський ландшафт пам'яті Маріуполя. Цей ландшафт розглядається як частина культурної пам'яті, що зберігається та актуалізується через матеріальні носії, зокрема архітектурний вигляд міста. Міський простір та його трансформації розглядаються як послідовні шари пам'яті. Такий підхід демонструє певну ієрархію пам'яті в ландшафті Маріуполя в різні періоди. Також звертається увага на характер прийняття рішень міською владою щодо розвитку міста протягом останніх ста років. Ці рішення формували не лише міський ландшафт та його взаємодію з мешканцями, але й бачення владою образу міста та його вплив на формування колективної пам'яті.

Трансформації Маріуполя впродовж ХХ і ХХІ століть ілюструють, як він став полем битви пам'ятей, місцем примусового забуття. У тексті висвітлено, як забуття і замовчування історії стали механізмами маніпулювання колективною пам'яттю. Ці процеси відображаються на міському просторі та ідентичності його мешканців. Також представлено огляд зміни ландшафту пам'яті між 2016 і 2022 роками. У контексті формування колективної пам'яті текст демонструє зміни ландшафту під час окупації міста у 2022 році, зокрема процеси імперативної зміни міського ландшафту пам'яті та спроби окупаційної влади створити візуальні образи і наративи, які формують новий ландшафт пам'яті.