Культурна спадщина та проблема пріоритетів

Анотація

Моніторинг впливу на культурну спадщину під час збройного конфлікту чи стихійного лиха часто покладався на перелік пріоритетів. Ці списки ранжують культурні об’єкти за відносною важливістю. Незважаючи на те, що моніторинг культурної спадщини народжується з практичних мотивів, моніторинг культурної спадщини на основі списків пріоритетів часто сприяє структурним упередженням, вибірковому збереженню та припущенням про важливість спільних цінностей. Недавні зусилля з моніторингу культурної спадщини застосували альтернативний підхід, який виходить за рамки визначення пріоритетів. Замість моніторингу найвищих пріоритетів у списку сайтів цей альтернативний підхід використовує технологію для моніторингу багатьох культурних об’єктів одночасно. З постраждалих ділянок, визначених за допомогою цього альтернативного підходу, лише невелика кількість увійшла б у традиційні списки пріоритетів. Сюди входять об’єкти місцевого значення, репрезентації регіонального чи етнічного різноманіття, недавні об’єкти спадщини та сільська спадщина. У цьому дослідженні ми пропонуємо модель моніторингу без пріоритетів, у якій визначення пріоритетів відбувається на етапі втручання, а не служить початковою точкою. Усунення пріоритетів як початкової точки мінімізує потенціал неспостережуваних впливів і, як наслідок, неявні рішення, які необхідно прийняти для пом’якшення цих впливів. Ми демонструємо поточну цінність цього підходу в моніторингу культурної спадщини в Україні.