«Січень» та «Червень» із колекції Ханенків: широкий контекст довкола малих тарілок

Автор(и)

  • Ольга Апенько кураторка у відділі західноєвропейського мистецтва в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ); провадить дослідницьку діяльність у музеї Лувру (Париж, Франція) https://orcid.org/0009-0008-9131-1352

DOI:

https://doi.org/10.17721/2519-4801.2023.2.01

Ключові слова:

лімозькі емалі, Лімож, П’єр Раймон, Музей Ханенків, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Січень, Червень, герб, урочистий сервіз, service d’apparat, Етьєн Делон, Батист Пеллерен, труди місяців, місяці року, дресуар, креденце, декоративно-прикладне мистецтво, атрибуція, українські колекціонери, протестантизм, Богдан та Варвара Ханенки.

Анотація

Дослідження двох емальованих тарілочок із колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві є першою ґрунтовною публікацією цих предметів, попередньо невідомих міжнародній спільноті істориків мистецтва. Розгалужуючись у численних напрямках, її головною метою є виділення потенційних методів контекстуалізації та інтерпретації, необхідних для майбутнього повоєнного переосмислення експозиції Музею Ханенків. Передусім, авторка уточнює атрибуцію тарілок майстерні П’єра Раймона та їхнє датування, а також підсумовує попередні дослідження, які стосуються визначення предметів, що належать до тієї ж серії. Вписуючи предмети в їхній історичний, релігійний та соціальний контексти, розвідка підкреслює їхнє застосування як частини урочистих сервізів, так званих «service d’apparat», а також, вживаючи термін, запропонований Елізабет Каррі, «предметів для розмов/conversation pieces». Нещодавні відкриття французьких дослідників у галузі історії графічних мистецтв та історії рисунку доповнили наші знання щодо тарілок «Січень» та «Червень». Завдяки їм, ми можемо не лише ідентифікувати графічні моделі до цих емалевих предметів (як твори Етьєна Делона), але також віднайти першопочаткового автора композицій (визначеного як Батист Пеллерен). Авторка також відкриває дискусію щодо належного іменування замовників сервізу та пропонує до дослідницького вжитку прізвище Шаспу замість раніше публікованого Шаспу де Верней – що є потенційним виправленням анахронізму у тематичних дослідженнях. Стаття також надає додаткові відомості щодо другорядних декоративних елементів в оздоблені цих та подібних предметів декоративно-ужиткового мистецтва другої половини XVI століття та їхньої інтерпретації, таким чином пропонуючи додаткові елементи до відома музейних кураторів та істориків мистецтва відповідного профілю.

Посилання

Завантаження

Опубліковано

2024-01-23

Номер

Розділ

Тема випуску