Сучасний підхід до процесу охорони матеріальної культурної спадщини України в контексті вибраних прикладів європейського досвіду

Анотація

Пам’ятки культури – спадщина, що визначає та будує нашу ідентичність. Охорона цього спадку є нашою спільною відповідальністю. Важливим є спосіб підходу до пам’яток та їх відповідна охорона та реставрація. Ця стаття є спробою осмислення механізмів, що служать належній підготовці об’єктів до реставраційних робіт. Обговорюються тенденції та приклади країн, які стикалися з подібними труднощами в охороні культурної спадщини, з якими ми стикаємося в Україні. Показує новий цілісний підхід до дослідження та збереження пам’ятки, що має назву «реставраційне проєктування». Визначено роль художника-реставратора як міждисциплінарного спеціаліста, який може бути сполучною ланкою між представниками різних дисциплін науки та мистецтва в галузі реставрації. Цей новий підхід до охорони та збереження пам’яток, який вже багато років існує в Західній Європі, також застосовувався та обговорювався на конкретних прикладах проєктів реставрації у Західній Україні. Визначено, що така модель безумовно покращує загальний підхід до підготовчого процесу, а також виконання робіт, пов’язаних з охороною матеріальної спадщини. Підвищення ролі реставратора творів мистецтва добре вписується в цю схему. Реставратор стає гарантом належного цілісного підходу до пам’ятки, її історичних та мистецьких цінностей. Перевірені моделі з інших країн можуть стати основою для подальшого обговорення майбутнього реставрації в Україні.