Захист рухомої спадщини під час війни:

порівняльний аналіз підходів в Італії під час Другої світової війни та в Україні під час російського вторгнення 2022 року

Анотація

У відповідь на нагальну потребу захисту культурної спадщини в Україні після російського вторгнення ця стаття досліджує нещодавно прийняті в Україні підходи до захисту рухомих об’єктів, надаючи розширене порівняння з методами, які використовувалися в Італії під час Другої світової війни. Досліджено три складові процедури охорони рухомих об’єктів: попереднє планування через створення списків музейних колекцій для визначення пріоритетів охорони; вибір і підготовка сховищ для укриття об'єктів; та роботи з пакування та переміщення упакованих предметів на депозити. Також звертається увага на перешкоди, які виникли під час Другої світової війни в Італії, які перешкоджали захисту рухомої спадщини. Мета – перевірити, чи зустрічалися в Україні ті самі проблеми та чи вдалося їх обійти, або ні. Хоча труднощі захисту спадщини під час конфлікту зрозумілі, навіть у випадку переносних матеріалів спадщини, це порівняння останніх методів в Україні з роботою в Італії на початку 1940-х років підкреслює продовження використання традиційних методів, хоча й з адаптацією, оскільки вони є ефективними. Однак деякі з тих самих перешкод також зберігаються, що свідчить про потенціал для пошуку кращих рішень. Наголошується на численних культурних фондах у релігійних установах, які можуть вийти за межі захисного компасу ініціатив національної спадщини і, отже, бути особливо вразливими під час війни. У цьому дослідженні також визнаються деякі нові характеристики охорони рухомої спадщини в Україні та відзначається вражаюча допомога, яку надають інноваційні способи агенції та організації спадщини за межами країни.