Моделювання мікроісторії в наративній експозиції на прикладі виставкового проекту Національного музею Тараса Шевченка “Шевченко мовою міста”

Анотація

У статті зроблена спроба проаналізувати метод історичного моделювання в наративній експозиції на прикладі виставкового проєкту у Національному музеї Тараса Шевченка «Шевченко мовою міста».  

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей взаємодії глядача-експонату-експозиції в зрізі нового підходу до створення експозиційного простору (використання нарації, методу історичного моделювання), що у постмодерному світі позиціонується не тільки як область отримання знань або естетичного задоволення, але і як місце зустрічей, яке урівнює соціальні статуси, людей, які відвідують музеї, а також усуває бар’єри комунікації.

Відповідно до поставленої мети, у рамках виставкого проєкту були реалізовані декілька завдань, а саме: сформовано цілісну нарацію проєкту, що допомагала якнайповніше занурити відвідувача в тему проєкту, допомагаючи йому бути пристунім у тому часі та просторі; доступним способом продемонстровано роль міста в житті людини та можливостей, яке воно відкриває для побудови кар’єри, різнобічної реалізації та подальших можливостей; змодельовано дві мікроісторії людей, які реалізуються у міському просторі, «беруть» від міста певні блага, але такою ж мірою «віддають», інвестують у місто. Саме завдяки методу історичного моделювання, експозиційний простір перетворюється у «живу картину» епохи заданого часу.

В україномовному музеєзнавчому сегменті дана тема представлена побіжно, хоча на західних теренах із нею працюють такі дослідники як М. Каган, К. Манхейм, Е. Роземблюм.