Ідея загального блага (el bien general) у серії офортів “Лихоліття війни” (“Los Desastres de la Guerra”) Франсіско Гойї (за матеріалами фондів Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків)

Illia Levchenko, Oleksandra Kotliar, Stefaniia Demchuk

Анотація


Ідеї Просвітництва (передовсім французького з найвідомішими його представниками - Ж.-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є та М. Ф. А. Вольтером) не лише запліднили політичну сферу тогочасного світу але й знайшли своє відображення та взаємодію в мистецтві. Франсіско Хосе де Гойя-і-Лусьєнтес (1746-1828 рр.) був безпосередньо перечулений цими ідеями: він брав пасивну участь у наполеонівських війнах і безпосередньо перебував у колі спілкування з видатними представниками іспанського Просвітництва. Метою дослідження є аналіз взаємодію тексту й образу в серії офортів Ф. Гойї “Лихоліття війни” та з’ясувати рецепцію ідеї “загального блага” в офорті 71 “Проти загального блага”. Теоретико-методологічний інструментарій, необхiдний для дослідження цієї теми, пов’язаний як із специфікою роботи з наративним родом писемного типу джерел, так і зображальним (візуальним) типом джерел. Комплексний підхід зумовлений використанням Ф. Гойєю як позавербальних, так і вербальних (подвійні номери офортів та артионіми, екфразиси) засобів. Методологічну основу дослідження складають принципи комплексності, історизму та науковості. Основними методами стали: іконографічний та іконологічний; емпіричний; просопографічний; метод синтетичної та аналітичної джерелознавчої критики; порівняльно-історичний. Вірогідно, Франсіско Гойя, який так само критикував тогочасний обскурантизм в Іспанії (що особливо віддзеркалюється в серії офортів «Капрічос»), звертався до ідей французького просвітництва, що породило, можливо, й несвідомі ремінісценції та алюзії в його роботах. Таким чином, питання обізнаності Франсіско Гойї з ідеями Ж.-Ж. Руссо не відіграє ключової ролі в даній проблемі (хоча й і є вкрай цікавою темою для дослідження), адже найціннішим аспектом для нас залишається не прямі запозичення в автора, а саме експлікація просвітницьких ідей (у нашому випадку – в мистецтві), що контекстуально свідчить про їх стрімке поширення в Європі та активне впровадження в різномані сфери людської діяльності.

Ключові слова: Гойя, Жозеф Бонапарт, Фердинанд VII, спільне благо, артионіми, “Лихоліття війни”, Просвітництво.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


ABELIЕNTSEV, V. & POPOV, B. 1956. Riad rukokryli, abo kazhany – Chiroptera [Order cheiroptera, or Bats - Chiroptera], T. 1., 1. Kyiv: AN URSR.

ALEKSEEVA, T. 1996. Zakonodatelstvo yspanskoi revoliutsyy 1808-1814 [Legislation of the Spanish Revolution 1808-1814]. SPb: Yzdatelstvo Sankt-Peterburzkoho unyversyteta.

ARGANDONA A. 2011. The common good. University of Navarra

BABKYN, F. & AVANESIAN, O. 2015. Ystoryia y tekhnyka hraviury na metalle [History and techniques of engraving on metal]. Uchebnoe posobye. Moskva: MHUP ymeny Yvana Fedorova.

BENSON, N. 1966. Mexico and the Spanish Cortes, 1810–1822. Eight Essays: Latin American Studies by Texas U.P

BOUVIER, P. 2011. ‘Yo lo vi’. Goya witnessing the disasters of war: an appeal to the sentiment of humanity. International Review of the Red Cross, 884. Vol. 93, рp. 1107-1133.

CASTI, G. B. 1840. Gli animali parlanti. Tomo I. Avignone

CHARTERS, E. & ROSENHAFT E. & SMITH H. 2014. Civilians and War in Europe 1618–1815. Liverpool University Press

Constitucion politica de la monarquia Española [Online] Available form: https://www.wdl.org/ru/item/15287/view [Accesed: 30.04.2018]

EISENMAN, St. & CROW, T. 2011. Nineteenth century art: a critical history. London: Thames and Hudson.

GLENDINNING, N. 1977. Goya and His Critics. Yale University Press

GOYA. Desastres de la guerra [Online] Available form: http://www.gasl.org/refbib/Goya__Guerra.pdf [Accessed: 28.04.2018].

GUDIOL, J. 1985. Goya. New York: Harry N. Abrams, Inc., Publishers.

KOLPINSKIY Y., YAVORSKAYA N. 1964. Vseobshaya istoriya iskusstv. Tom V. Iskusstvo XIX veka. Moskva

LEVYNA, Y. 1958. Goya [Goya]. Lenynhrad.

LEVYNA, Y. 1953. Goya y yspanskie revoliutsyy nachala XIX veka. Lenynhrad.

MATILLA, J. 2008. Contra el bien general, in: Goya en tiempos de Guerra, Madrid. Museo Nacional del Prado.

MIUNTSER, T. 1989. Prazhskoe vozzvanye. Pysma [The Prague appeal. Letters]. Perevod s nemetskoho M. M. Smyryna y V. M. Volodarskoho. Moskva: Nauka.

NA NMMBVH, f. 407, op. 1, spr. 444.

Op. 1, spr. 44 Akty pryiomu, vydachi ta peredachi eksponativ muzeiu. Spysky eksponativ muzeiu, 1925–1941 rr., 425 ark.

POPE, A. 2007. An essay on man: In epistles to a friend. University of Michigan Library

PLUZHNYKOVA, T. 2007. Verbalnoe soprovozhdenye ofortov Goiy "Kaprychos" [Verbal accompaniment of the etchings of Goya "Caprichos"]. Kultura narodov Prychernomoria, 110, s. 102-104.

ROBERTS, W. 2015. Rossini and Post-Napoleonic Europe. University of Rochester Press: Boydell & Brewer

RUSSO, Zh.-Zh. 2001. Pro suspilnu uhodu, abo Pryntsypy politychnoho prava [The Social Contract, or Principles of Political Right]. Pereklad iz frantsuzkoi movy O. Khomy. Kyiv: Port-Royal.

SHAW, P. 2003. Abjection Sustained: Goya, the Chapman brothers and the Disasters of War. University of Leicester

SHOSTAK, O. 2008. Fransisko Goya. Hrafika [Francisco Goya. Graphic arts]. Kyiv: Rodovid.

SIMMONS, S. 2014. Goya. A Life in Letters. London: Pimlico

VALLENTIN, A. 1951. Goya. Paris.

VARNATSKA, H. 2014. Mizh literaturoiu i zhyvopysom: transformatsiia ekfrazysu [Between literature and painting: transformation of exfrase]. Molod i rynok, 3, s. 38-41.

YAKOVENKO, N. 2007. Vstup do istorii [Introduction to history]. Kyiv: Chasopys “Krytyka”.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2019.1.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.