Візуальний текст або “слова на волі”: від футуризму через конкретну поезію до мережевої літератури

Aneta Joanna Pawłowska

Анотація


Мета статті — показати зміни, які відбуваються в літературному тексті  під впливом візуального мистецтва. Початком аналізу взято пограниччя XIX i XX ст., коли під впливом авангардних митців Гільйома Аполлінера і Стефана Малларме відбулися зміни у сприйнятті семантичного значення поезії, що призвело до зростання ролі візуальної структури тексту. На початку XX ст. необхідність змін у сфері літератури і образотворчого мистецтва відзначали  митці, пов'язані з футуризмом, такі як Філіппо Томмазо Марінетті, який проголосив у  „одноднівках” і маніфестах різними мовами гасло  parole in libertá – “слова на волі”. У Польщі таку роль відіграли Бруно Ясенський (1901-1938), Станіслав Млодоженєц (1895-1959), Александер Ват (1900-1967), Анатоль Стерн (1899-1968) та Титус Чижевський (1880–1945), який представив багатозначну реальність в поезії про „механічний інстинкт”. Зацікавлення новітньою типографією виявляли після Першої світової війни і в міжвоєнний період Великого Авангарду митці, пов'язані з дадаїзмом і польською групою „a.r”. Тут на особливу увагу заслуговують піонерські пошуки в сфері використанні шрифтів і „функціонального  друку” Владислава Стшемінського (1893-1952). Наступним важливим етапом у розвитку нового підходу до синестезії тексту і образу були 60-ті роки XX ст. i „конкретна поезія” (Євген Гомрінгер, брати Августо і Гарольдо де Кампос з Бразилії, Оувід Фахльстром). У Польщі безперечним лідером цього руху є Станіслав Друждж (1939-2009), який створив так звані „проектоформи”. У ХХІ ст. еманація тісного поєднання поезії з образотворчим мистецтвом — це мережева література або electronic literature, названа також цифровою, чи html. Митці цієї генерації пишуть твори із застосуванням комп'ютера і з призначенням ком'ютера головним носієм/медіумом їх творів. Серед авторів можна назвати письменників молодого покоління Роберта Щербьовського, Радослава Новаковського, Славомира Схути.

Ключові слова: авангард, футуризм, візуальне мистецтво, конкретна поезія, мережева література

Повний текст:

PDF

Посилання


BARANOWICZ, Z., 1975, Polska awangarda artystyczna 1918-1939. Warszawa: PWFiA.

BENSE, M., 1980, Świat przez pryzmat znaku. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy.

BENSE, M., 1983, Das Universum der Zeichen: Essays über die Expansionen der Semiotik. Baden-Baden: Agis-Verlag.

BOYÉ, E., 1926, „Dom pod pijanemi gwiazdami” Futuryzm i F. T. Marinetti, Wiadomości Literackie, 41 (145) 10 października, 1.

BROMBOSZCZ, R., 2011, Poezja cybernetyczna, hipertekst, liberatura, poezja neolingwistyczna. Geneza i struktura nowych zjawisk w literaturze polskiej. W: E. Wilk & M. Górska-Olesińska, red. Od liberatury do e-literatury. Opole: Wydawnictwo UO.

CENDRARS, M., 2006. Blaise Cendrars, la Vie, le Verbe, l'Écriture. Paris: éditions Denoël.

CHWISTEK, L., 1921, O poezji, Nuż w brzuchu: 2 jednodńuwka futurystów: wydańe nadzwyczajne. Krakuw - Warszawa.

DAWIDEK GRYGLICKA, M., 2013, Historia tekstu wizualnego. Polska po 1967 roku. Kraków: Korporacja Ha!art.

DAWIDEK GRYGLICKA, M., 2010, Międzysłowia. O twórczości Stanisława Dróżdża. Interpretacje, DYSKURS Pismo Naukowo-Artystyczne ASP we Wrocławiu, 10, 218-258.

DRÓŻDŻ, S., 1968, Pojęciokształty, Odra, 12, 74.

DRÓŻDŻ, S., 2009, Początekoniec. Pojęciokształty. Poezja konkretna. Prace z lat 1967-2007, red. E. Łubowicz. Wrocław-Warszawa: Muzeum Narodowe we Wrocławiu. CSW Zamek Ujazdowski.

GŁOWIŃSKI, M., et al., 1998, Słownik terminów literackich. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

GOMRINGER, E., 1978, From Line to Constellation. Trans. Mike Weaver. In: M. E. Solt, ed. Concrete Poetry: A World View. Bloomington: Indiana University Press.

HAYLES, K. N., 2011 Literatura elektroniczna: czym jest ? Część 1. Tłum. S. Fizek, M. Pisarski, Techsty [Online], 7 (1). Available from: http://www.techsty.art.pl/magazyn/magazyn7/literatura_elektroniczna_czym_jest_1.html. [Accessed: 09.12.2018].

KURC-MAJ, P., 2014, Zmiana pola widzenia. Łódź: Muzeum Sztuki Maggio: Edizioni Futuriste di Poesia.

MAŁKOWSKA, M., 2010, Pojęciokształty Stanisława Dróżdża, czyli gra z tajemnicą losu, Rzeczpospolita, 25 stycznia, 48.

MARINETTI, F.T., 1913, Distruzione della sintassi - Immaginazione senza fili - Parole in libertà, I manifesti del futurismo.

MICZKA, T., 1994, Czas przyszły niedokonany. O włoskiej sztuce futurystycznej. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.

ORZEŁ, P., 2012. Hiperteksty literackie. Literatura i Nowe Media [Online]. Available from: https://www.dwutygodnik.com/artykul/2936-hiperteksty-literackie-literatura-i-nowe-media.html. [Accessed: 20.12. 2018].

PAWLICKA, U. & PODGÓRNI, Ł., 2012. Cyfrowe Zielone Oko. Adaptacja poezji formistycznej Tytusa Czyżewskiego [Online]. Available from: http://www.ha.art.pl/wydawnictwo/katalog-ksiazek/2526-cyfrowe-zielone-oko-adaptacja-poezji-formistycznej-tytusa-czyzewskiego.html. [Accessed: 09.12.2018].

PAWLICKA, U., 2012, (Polska) poezja cybernetyczna. Konteksty i charakterystyka. Kraków: Korporacja Ha!art.

PAWŁOWSKA, A. & WENDORFF, A., 2017, From sign to word in contemporary Polish "HTML literature". Post-avant-garde heirs of modernist typography, Art Inquiry. Recherches sur les arts, 19, 273-289. DOI: 10.26485/AI/2017/19/20

REICHARDT, J., 1965, Between Poetry and Painting. London: Institute of Contemporary Arts.

RYPSON, P., 1989, Obraz słowa. Historia poezji wizualnej. Warszawa: Akademia Ruchu.

SOBIERAJ, S., 2017, Wokół formizmu poetyckiego Tytusa Czyżewskiego, Teksty Drugie, 3, 172-184.

TUROWSKI, A., 1973. Listy Władysława Strzemińskiego. Listy Władysława Strzemińskiego do Juliana Przybosia z lat 1929-1933, Rocznik Historii Sztuki, IX, 223-293.

WIERCIŃSKA, J. 1986, Szuka i książka. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.

ZAGRODZKI, J., 2014, Obrazy typograficzne Władysława Strzemińskiego. W: P. Kurc-Maj, red. Zmiana pola widzenia Druk nowoczesny i awangarda. Łódź: Muzeum Sztuki w Łodzi.

FAJFER, Z., 2010, Liberature Or Total Literature. Collected Essays 1999-2009, red. K. Bazarnik. Kraków: Korporacja Ha!art.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2019.1.06

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.