ТЕКСТ ТА ЗОБРАЖЕННЯ У ГАБСБУРЗЬКІЙ ДИПЛОМАТІЇ У ВИСОКІЙ ПОРТІ (XVI-XVIII СТ.)

Arno Strohmeyer

Анотація


Арно Штромеєр, Університет Зальцбурга (Австрія)

Ця стаття присвячена аналізу ролі текстів та зображень у Габсбурзькій дипломатії в Блискучій Порті (XVI – XVIII ст.). Тексти і зображення – письмова та візуальна комунікація – були пов’язані у різні способи. Нашою метою є дослідити ці зв’язки на прикладі ранньомодерної Габсбурзької дипломатії у Константинополі. Стаття складається з таких змістових частин: у першій коротко окреслюються найбільш важливі характеристики дипломатичних зв’язків між Габсбургами та Оттоманами; таким чином, у ній аналізується політичний контекст; у другій частині висвітлюється візуальні та зображальні медіа, які використовувались у дипломатичній комунікації; у третій на конкретному прикладі детально аналізуються шляхи взаємодії між текстом та образом. Варто зазначити, що Габсбурзько-Оттоманська дипломатія характеризувалась використанням численних медіа, і тому можна знайти різні комбінації текстів та образів. Звичайно, існували тексти без ілюстрацій: наприклад, політична кореспонденція, але дуже рідко можна було зустріти зображення самі по собі, без підпису, заголовку, або пояснювального тексту. Ми виділили три основних типи взаємодії між текстом та образом: по-перше, зв’язок між ними міг бути дуже простим, коли короткі підписи під портретом слугували для ідентифікації зображуваної людини; по-друге, цей зв’язок міг бути більш складним, коли текст і образи були графічно та просторо відділеними; по-третє, зрештою, траплялось так, коли інформація в тексті значно перевершувала ту, яка передавалась образом. У такому випадку зображення ставало ілюстрацією підтеми тексту.

Ключові слова: габсурзько-оттоманська дипломатія, Блискуча Порта, візуальні та зображальні засоби, взаємодія тексту й зображення.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Abbildung der Cavalcade / welche der Käyserl: Groß-Pottschaffter / nach der Ottomannischen Porten […] bey seiner Abschids-Audienz in Wienn / den 26. September / Anno […] 1699 gehalten […]. Wien, 1699.

ARETIN, K. O. F. von. (1999) Oettingen-Wallerstein, Wolfgang IV., Graf zu. In: Neue Deutsche Biographie. No. 19, 474–475.

AVGERII GISLENII BVSBEQVII D. (1595) Legationis Tvrcicae Epistolae quatuor […], Frankfurt 1595; Salomon Schweigger, Ein Newe Reyßbeschreibung auß Teutschland Nach Constantinopel vnd Jerusalem […]. Frankfurt: Officina Plantiniana, apud Aegidium Beys.

BABINGER, F. (1965) Der flämische Staatsmann Karel Rijm (1533-1584) und sein verschollenes türkisches Tagebuch. Bayerische Akademie der Wissenschaften. Philosophisch-historische Klasse. Sitzungsberichte 7, 17–25.

BÉRENGER, J. (2015) Habsbourg et Ottomans (1520–1918). Paris: Honoré Champion.

BRENDLE, F., SCHINDLING, A. (2011) Religious War and Religious Peace in the Age of Reformation. In: R.J.W. Evans, M. Schaich, P. H. Wilson, ed. The Holy Roman Empire 1495–1806. Oxford, New York: Palgrave Macmillan, pp. 165–181.

CURIPESCHITZ, B. (1997) Itinerarium oder Wegrayß Küniglich Mayestät potschafft gen Constantinopel zudem Türckischen Keiser Soleyman. Anno 1530. Klagenfurt: Wieser Verlag.

Eigentliche Beschreibung Deß prächtigen Ein- und

Auffzugs, Als bey denen Röm. Kays. […] Majest. […] Herr Wolffgang, Graff von Oettingen […] Abschieds- und Urlaubs-Audientz gehabt […]. 1699.

FAROQHI, S. (1999) Approaching Ottoman History. An Introduction to the Sources. Cambridge: Cambridge University Press.

Foglio Straordinario, Wien 7th Ottobre 1699; Vera, e distinta Relazione della Cavalcata, & Ordinanza, colla quale alli 26 di Settembre hebbe dalle loro Maesta Cesaree […]. Wien, 1699.

GRÖBLACHER, J. (1973) König Maximilians I. erste Gesandtschaft zum Sultan Bajezid II. In: Nowotny A., Pickl O., ed. Festschrift Hermann Wiesflecker zum 60. Geburtstag. Graz: Historisches Institut der Universität, pp. 73–80.

HAFEZ, K. (2000) Islam and the West. The Clash of Politicised Perceptions. In: Hafez K., ed. The Islamic World and the West. An Introduction to Political Cultures and International Relations. Leiden, Boston, Köln: BRILL, pp. 3–18.

HÖFERT, A. (2003) Den Feind beschreiben. “Türkengefahr” und europäisches Wissen über das Osmanische Reich 1450–1600. Frankfurt am Main, New York: Campus.

ILG, U. (2013) Bebilderte Reiseberichte aus dem Osmanischen Reich in deutscher Sprache (16. bis 17. Jahrhundert). In: Leuschner E., Wünsch T., ed. Das Bild des Feindes. Konstruktion von Antagonismen und Kulturtransfer im Zeitalter der Türkenkriege. Ostmitteleuropa, Italien und Osmanisches Reich. Berlin: Gebr. Mann, pp. 55–75.

KARAMUK, G. (1975) Ahmed Azmi Efendis Gesandtschaftsbericht als Zeugnis des osmanischen Machtverfalls und der beginnenden Reformära unter Selim III. Bern-Frankfurt am Main: Herbert Lang.

KLEMM, M., STÖCKL, H. (2011) “Bildlinguistik” – Standortbestimmung, Überblick, Forschungsdesiderate. In: Diekmannshenke H., Klemm M., Stöckl H., ed. Bildlinguistik. Theorien – Methoden – Fallbeispiele. Berlin: E. Schmidt Verlag, pp. 7–18.

KÜHNEL, F. (2015) Westeuropa und das Osmanische Reich in der Frühen Neuzeit. Ansätze und Perspektiven aktueller Forschungen. Zeitschrift für Historische Forschung. 42, 251–283.

LÜNIG, J. C. (1713) Das Teutsche Reichs-Archiv in welchem zu finden […] Privilegia und Freyheiten, auch andere Diplomata, […], welche zu Erläuterung des Teutschen Reichs-Staats nützlich und nöthig sind. Leipzig: Lanckisch.

MANSEL, P. et al. (1988) At the Sublime Porte: Ambassadors to the Ottoman Empire (1550-1800). London: Hazlitt, Gooden & Fox, 1988.

MOLNÁR, M. F. (2013) Der Friede von Karlowitz und das Osmanische Reich. In: A. Strohmeyer, N. Spannenberger, ed. Frieden und Konfliktmanagement in interkulturellen Räumen. Das Osmanische Reich und die Habsburgermonarchie in der Frühen Neuzeit. Stuttgart: Franz Steiner Verlag, pp. 197–220.

NECUPOĞLU, G. (1991) Architecture, ceremonial, and power. The Topkapi Palace in the fifteenth and sixteenth centuries. New York: Architectural History Foundation.

NIGGL, S. (1701) Diarium, Oder: Aussführliche curiose Reiss-Beschreibung. Von Wien nach Constantinopel und von dar wider zuruck in Teutschland. Augsburg: Schlüter.

NIGGL, S., POHLMANN, I. (2005) Reisebeschreibung von Wien nach Konstantinopel. Konstanz: Ed. Isele.

PAUL, G. (2009) Die aktuelle Historische Bildforschung in Deutschland. Themen – Methoden – Probleme – Perspektiven. In: Jäger J. Knauer M., ed. Bilder als historische Quellen? Dimension der Debatten um historische Bildforschung. München: Wilhelm Fink, pp. 125–147.

PETRITSCH, E. D. (1985) Der habsburgisch-osmanische Friedensvertrag des Jahres 1547. Mitteilungen des Österreichischen Staatsarchivs. 38, 49–80.

SCHMALE, W. (2008) Geschichte und Zukunft der Europäischen Identität. Stuttgart: W. Kohlhammer.

SCHÖNWETTER, J. B. (1702) Gründ- und Umständlicher Bericht Von Denen Römisch-Kayserlichen Wie auch Ottomannischen Groß-Bothschafften […]. Wien: Schönwetter.

SCHWEIGGER, S. (1608) Ein Newe Reyßbeschreibung auß Teutschland Nach Constantinopel vnd Jerusalem […]. Nürnberg: Johann Lantzenberger.

SCHWEIGGER, S. (2013) Ein newe Reyßbeschreibung auß Teutschland Nach Constantinopel und Jerusalem […]. Koblenz: Saarbrücken.

STEINER, P. (2012) Zwischen religiösen Vorbehalten und diplomatischem Pflichtgefühl. Die habsburgische Großbotschaft unter Walter Leslie an die Hohe Pforte (1665–1666). Historisches Jahrbuch. 132, 276–303.

STÖCKL, H. (2011) Sprache-Bild-Texte lesen. Bausteine zur Methodik einer Grundkompetenz. In: Diekmannshenke H., Klemm M., Stöckl H., ed. Bildlinguistik. Theorien – Methoden – Fallbeispiele. Berlin: E. Schmidt Verlag, pp. 45–70.

STROHMEYER, A. (2013) Die Theatralität interkulturellen Friedens: Damian Hugo von Virmont als kaiserlicher Großbotschafter an der Hohen Pforte (1719/20). In: G. Braun, A. Strohmeyer, ed. Frieden und Friedenssicherung in der Frühen Neuzeit. Das Heilige Römische Reich und Europa. Festschrift für Maximilian Lanzinner zum 65. Geburtstag. Münster: Aschendorff, pp. 413–438.

STROHMEYER, A. (2013) Power and the Changing Face of Habsburg-Ottoman Friendship (Sixteenth – Eighteenth Centuries). In: M. Baramova, P. Mitev, I. Parvev, V. Racheva, ed. Power and Influence in South-Eastern Europe 16th–19th century. Wien, Zürich, Berlin: Lit, pp. 9–23.

STROHMEYER, A. (2014) The theatrical performance of peace. Entries of Habsburg grand embassies in Constantinople (17th–19th centuries). In: Proceedings of the 20th CIEPO Symposium “New Trends in Ottoman Studies”. Papers presented at the 20th CIEPO Symposium, Rethymno, 27 June–1 July 2012. Rethymno: University of Crete, Department of History and Archaeology & Foundation for Research and Technology-Hellas, Institute for Mediterranean Studies, pp. 486–494.

STROHMEYER, A., SPANNENBERGER, N. (2013) Frieden und Konfliktmanagement in interkulturellen Räumen. Das Osmanische Reich und die Habsburgermonarchie in der Frühen Neuzeit. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.

TAFFERNER, P. (1668) Caesarea legatio quam mandante Augustissimo Rom. Imperatore Leopoldo I. ad portam Ottomanicam suscepit, perfecitque [...]. Wien: Matthæi Cosmerovij, sac. Cæs. majest. aulæ typographi.

TAFFERNER, P. (1700) Curiose und eigentliche Beschreibung Des Von Ihro Röm. Kays. Maj. an den Türckischen Hoff abgeschickten Groß-Botschaffters, Herrn Grafens Wolffgang von Oettingen Solener Abreise von Wien [...]. Leipzig.

TEPLY, K. (1976) Die kaiserliche Großbotschaft an Sultan Murad IV. im Jahre 1628. Des Freiherrn Hans Ludwig von Kuefsteins Fahrt zur Hohen Pforte. Wien: Schendl.

TRACY, J.D. (2015) The Habsburg Monarchy in Conflict with the Ottoman Empire, 1527–1593. A Clash of Civilizations. Austrian History Yearbook. 46, 1–26.

TRAUTH, N. (2009) Maske und Person. Orientalismus im Porträt des Barock. Berlin: Deutscher Kunstverlag.

VOLCKAMER, V. VON. (1988) Graf Wolfgang IV. zu Oettingen-Wallerstein (1629–1708). In: Schienerl P. W., ed. Diplomaten und Wesire. Krieg und Frieden im Spiegel türkischen Kunsthandwerks. München: Staatliches Museum für Völkerkunde München, pp. 9–34.

WENDLER, R. (2014) Bilder als historische Quellen und Faktoren. Ästhetische Anschauung und historische Kontextualisierung. Neue Politische Literatur. 59, 373–387.

WORTHINGTON, D. (2004) Scots in Habsburg Service 1618–1648. Leiden: BRILL.

WREDE, M. (2013) Die ausgezeichnete Nation. Identitätsstiftung im Reich Leopolds I. in Zeiten von Türkenkrieg und Türkensieg, 1663–1699. In: E. Leuschner, T. Wünsch, ed. Das Bild des Feindes. Konstruktion von Antagonismen und Kulturtransfer im Zeitalter der Türkenkriege. Ostmitteleuropa, Italien und Osmanisches Reich. Berlin: Gebr. Mann Verlag, pp. 19–31.

YERASIMOS, S. (1991) Les Voyageurs dans lʼEmpire ottoman, XIVe–XVIe Siècles. Ankara: Société turque d'histoire.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2016.1.01

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.