ГРЕЦЬКА МОВА У МІНОЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ: НОВИЙ МЕТОД ЛІНГВІСТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Yurii Mosenkis

Анотація


Юрій Мосенкіс

Статтю присвячено проблемі віддзеркалення мови в творах мистецтва, міфах та обрядах. Показано, що мова митця впливає на риси його твору – останній певною мірою виступає результатом перекодування мовних знаків на мистецькі символи. Лінгвістична паралель до запропонованого підходу – теорія мовної відносності або гіпотеза Е. Сепіра-Б. Уорфа, що демонструє вплив мовного членування світу на мислення носіїв мови. Реконструюючи цей процес, отримуємо можливість ідентифікувати мову творців певних творів мистецтва, міфів та обрядів. Наведено приклади, коли зв’язок певних елементів твору мистецтва може бути пояснений завдяки суголоссю (омонімії) назв цих елементів у певній мові, однак не в іншій – саме та мова виявляється мовою митця. Використання суголось корелює з принципом омонімії як одним із чільних у формуванні ієрогліфічного письма – абстрактні поняття позначають близькими за звучанням найменуваннями понять конкретних. Цей принцип використовують при дешифруванні найдавнішого (малюнкового доклинописного) шумерського письма (А. Фалькенштейн, А. А. Вайман). У давньоєгипетській цивілізації, що також широко використовувала ієрогліфіку, відомі випадки атрибутування тварин або птахів божествам через звукову близькість назв істот із іменами богів. Таким збігам надавали магічного значення. Запропоновано низку інтерпретацій давньогрецьких мистецьких творів, міфологічних мотивів та обрядів на основі звукових подібностей. Найбільшу увагу приділено мистецтву мінойського Криту (1-а пол. ІІ тис. до н.е.), де сформувалася й процвітала, за сучасними палеосоціологічними реконструкціями, перша держава Європи. Оскільки тогочасні критські писемності (ієрогліфіку й складове лінійне письмо А) досі вважають нерозшифрованими, мовна інтерпретація мистецьких символів цієї цивілізації набуває особливої ваги. Показано, що численні сиволи можуть бути інтерпретовані на основі грецької мови, що підкріплює гіпотезу про грецьке прочитання мінойських писемностей. Критська ієрогліфіка, виступаючи своєрідним видом мистецтва (проміжним між піктографією й формалізованою складовою писемністю), також демонструє можливості прочитання на основі грецької мови на основі запропонованого методу. Таким чином, розглянутий у статті метод мовної інтерпретації мистецтва дозволяє визначати мову археологічної культури, чия писемність невідома або не розшифрована.  

Ключові слова: грецька мова, мінойське мистецтво, лінійне письмо А, лінгістична інтерпретація, міфологія.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


ANDREEV, YU. V., 2002, Ot Evrazii k Evrope. SPb.: Dmitrii Bulanin

VITINSKII, YU. I., 1973, Tsyklichnost i prognozy solnechnoi aktivnosti. M.: L.

MOSENKIS, YU. L., 2001, Mova trypilskoi kultury: dzherela, metody, rezultaty rekonstruktsii. K.: DNDITIAM

MOSENKIS, YU. L., 2002, Problema rekonstruktsii movy trypilskoi kultury. Unpublished thesis. K.

RUBASHEV, B. M., 1964, Problemy solnechnoi aktivnosti. M.; L.

BEEKES, R., 2009. Etymological dictionarey of Greek. Leiden: Brill.

COOK, A. B., 1940, Zeus, Cambridge: Cambridge University Press, vol. III, pt. 1

HILL, G. E., 2014, The prehistoric navigation compass and seaworthy ships of the fifth to second millennium BC. [Online]. Available from: https://plentymoreplasticinthefish.wordpress.com/2014/11/18/12/

RIDDERSTAD, M., 2009, Evidence of Minoan astronomy and calendrical practices, Available from: http://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/0910/0910.4801.pdf

WATROUS, L. V., 2011. Some observations on Minoan peak sanctuaries, Aegeum 12, 393–403. [Online]. Available from: http://www.minoer.net/wp-content/uploads/2011/02/Watrous.pdf




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2018.1.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.