“МЕЧІ У НИХ НЕ МЕНШІ, НІЖ ДРОТИКИ В ІНШИХ НАРОДІВ, А НАКОНЕЧНИКИ ДРОТИКІВ БІЛЬШІ, НІЖ МЕЧІ”: КЕЛЬТСЬКА ЗБРОЯ У ГРЕКО-РИМСЬКІЙ ІКОНОГРАФІЇ ТА ІСТОРІОГРАФІЇ

Gennadii Kazakevych

Анотація


Геннадій Казакевич, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна)

У статті здійснено зіставлення свідчень античних писемних та іконографічних джерел про зброю давніх кельтів з інформацією археологічних джерел. Зазначено, що греко-римська історіографія висвітлює кельтів як схильних до масових переселень кровожерливих дикунів. Кельти хаотично атакували стрункі бойові порядки греків та римлян, використовуючи велику за розміром, але погано виготовлену зброю. Грецькі та римські митці зображували кельтів як озброєних мечами оголених чоловіків атлетичної статури. Їхніми супротивниками здебільшого є вершники або гопліти у повному озброєнні. З елементів зовнішнього вигляду та озброєння кельтів з історичною достовірністю відтворювалися лише щити овальної форми, а також зачіски та вуса, які вважалися етнографічними маркерами кельтів. Такий образ кельтських воїнів мав не меті підкреслити військово-технічну та інтелектуальну перевагу греків та римлян над варварами. Насправді, в останні століття до нашої ери лише невелика частина кельтів рала участь у міграційних рухах, а звичай оголення воїнів під час битви був для кельтів майже таким саме екзотичним, як і для самих греків та римлян. Кельти широко використовували кінноту та бойові колісниці, але більшість їхнього війська складали піхотинці, озброєні щитами та списами, призначеними для ближнього бою. Ця піхота була, серед іншого, придатна й для ведення бою у зімкненому шикуванні. Значна увага у статті приділена термінам, які використовували греко-римські автори для позначення кельтської зброї.             

Ключові слова: давні кельти, військова справа, озброєння, античні джерела, іконографія, гезум, матара.



Повний текст:

PDF

Посилання


GABELKO O. (2005) Istoriia Vifinskogo Tsarstva. SPb: Gumanitarnaia akademiia.

GABELKO O. (2003) O zlokoznennosti Lukiana, ili neskolko replik o kolesnitsakh aziatskikh keltov. In: Studia Historica. Vol. III, 74-82.

DOMARADSKI M. (1984). Keltite na Balkanskiia poluostrov 4-1 v. pr. n. e. Sofiia: Nauka I izkustvo.

MONGAIT A. (1974). Arkheologiia Zapadnoi Evropy. Bronzovyi I zheleznyi veka. Moskva: Nauka.

FROLOVA N. (1999). Ob izobrazhenii shchita I mecha na odnom tipe monet bosporskogo tsaria Levkona II (vtoraia polovina 3 v. do n. e.). In: Problemy istorii, filologii, kultury. VII, 310–325.

ANDREAE B. (2001). L’mage des Celtes dans le monde antique: l’art hellénestique. In: Moscati S. (ed.). Les Celtes. Paris: EDDL, 61-69.

BIEŃKOWSKI P. (1928). Les Celtes dans les arts mineurs Greco-Romaine. Cracovie: Imprimerie de l’Univ. des Jagellons.

BOCHNAK T. (2005). Uzbrojenie ludności kultury przeworskiej w młodszym okresie przedrzymskim. – Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.

BOHN R. (1885). Altertümer von Pergamon. Bd. II. Berlin: Königliche museen zu Berlin.

BRUNAUX J.-L., LAMBOT B. (1987). Armement et guerre chez les Gauloise. 450-52 av. P.: Editions Errances.

DIETLER M., PY M. (2002). The warrior of Lattes: an Iron Age statue discovered in Mediterranean France In: Antiquity. Vol. 77, 780-796.

EICHBERG M. (1987). Scutum. Die Entwicklung einer italisch-etruskischen Schieldform von den Anfängen bis zur Zeit Caesars. Frankfurt am Mein; Bern; New York; Paris: Peter Lang.

FILIP J. (1956). Keltové ve strĕdni Evropĕ. Praha: Naklad. ČSAV.

GUNBY J. (2002). Oval Shield Representations on the Black Sea Littoral. In: Oxford journal of archaeology. Vol. 19(4), 359–365.

MARSZAL J. R. (2000). Ubiquitous barbarians: representations of the Gauls at Pergamon and elsewhere. In: Grummond N. T. de, Ridgway B. S. (eds.) From Pergamon to Sperlonga: Sculpture and Context. Berkley: University of California Press, 191-234.

PLEINER R. (1993). The Celtic Sword. Oxford: Clarendon Press.

RAPIN A. (1996). Les armes des Celtes des messages enfois sous la rouille. In: MEFRA. 2.108, 505-522.

RAPIN A. (1999). L`Armament celtique en Europe: Chronologie de son Evolution Technologique du Ve au Ier s. av. J.-C. In: Gladius. 19, 33-67.

ROBERTSON J. A. (1866). Concise historical proofs respecting the Gael of Alban. Edinburgh: W.P. Nimmo.

SCHAAF U. (1988). Keltische Helme. Mainz: Verlag des Römisch-Germanischennak Zentralmuseum, 293-317.

SCHEERES M. et al. (2014). ‘Celtic migrations’: Fact or fiction? Strontium and oxygen isotope analysis of the Czech cemeteries of Radovesice and Kutná Hora in Bohemia. In: American journal of physical anthropology. Vol. 155. Is. 4, 496-512.

STOYANOV T. (2010). The Mal-Tepe tomb at Mezek and the problem of the Celtic kingdom in South-Eastern Thrace. In: Vagalinski L.F. (ed.) In Search of Celtic Tylis in Thrace (III C BC). Aberystwyth, Sofia, 115-119.

WEBBER C. (2003). Odrysian cavalry arms, equipment and tactics. In: Nikolova L. (ed.). Early symbolic systems for communication in Southeast Europe. Oxford, 529-554.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2016.1.06

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.