«КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ» ТА «БЛАКИТНИЙ ЧОВЕН»: ПОПУЛЯРНІ КОНСТРУКТИ, ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

Stephanie Kovbasiuk

Анотація


Стефанія Ковбасюк, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна)

 В даній статті проаналізовано шляхи взаємодії між текстом та образом на прикладі конструктів «корабля дурнів» та «блакитного човна», від початку їх формування в пізньому Середньовіччі до змін, яких вони зазнали в період Ренесансу.

Обидва розглянутих конструкти – «корабель дурнів» і «блакитний човен» – оформилися на початку XV століття у творах Г. Тайхнера і Я. ван Устворена відповідно. Однак потім перший пережив трансформацію в гуманістичній культурі – у промові І. Галла і у творі С. Бранта – з простого моралізаторського образу на знак загальнолюдської глупоти і божевілля. Пізніше Еразм у «Похвалі Глупоті» доведе саму ідею Глупоти – Морії, що керує всіма людськими вчинками, до досконалості. Ілюстрації до «Корабля дурнів» С. Бранта ще раз підкреслюють вселенський характер описуваної глупоти – на гравюрах присутні не звичайні люди, а самі лише блазні. 

 «Блакитний човен» цю трансформацію не пережив – він не був включений у великі наративи гуманістів. Тому й залишився в семантичних кордонах бюргерської моралі. Проте, не можна сказати, що він не вийшов за рамки популярної культури. Його шлях у «високу культуру» проходив через візуальність, через творчу спадщину І. Босха, П. ван дер Хейдена і П. Брейгеля Старшого. У своїх творах вони втілили не тільки існуючу карнавальну практику, а й риси бюргерської свідомості і моральних підвалин, характерних для городян з різних соціальних груп – як нижчих верств, так і вищих – патриціїв і гуманістів.

Ключові слова: корабель дурнів, блакитний човен, гуманізм, блазень, І. Босх, П. Брейгель Старший.


Повний текст:

PDF

Посилання


BAX, D. (1949), Ontcijfering van Jeroen Bosch. 'S–Gravenhage: Staatsdrukkerij–Martinus Nijhoff.

BERK, P. (2001), Populjarna kul'tura v rann'omodernij Jevropi. K.: UCKD.

BORGERS, G. (1960), De muze viert feest. Feestgedichten. Amsterdam: CPNB.

BRANT, S. (2011), Ship of fools / ed. by E.H. Zeydel. Columbia: Columbia University Press.

BROTTON, J. (2003), The Renaissance Bazaar: From the Silk Road to Michelangelo. Oxford: Oxford University Press.

CHARTIER, R. (1997), On the Edge of the Cliff: History, Language and Practices. Baltimore: JHU Press.

CHERTOV, L.F. (2001), O dialoge massovoi i elitarnoi khudozhestvennoi kul'tury v prostranstve goroda. In: Rossiiskaia massovaia kul'tura XX veka. Materialy kruglogo stola. 4 dekabria 2001 g. SPb.: Sankt–Peterburgskoe filosofskoe obshchestvo, 199.

De blauwe schute. Een nieuw liedeken [Online] Available from: http://pietpaaltjens.nl/gedichten/blauweschute.html [Accessed: 3rd February 2016].

FACE, J.H. (1956), The Fool and the Antichrist: Motifs in Early Reformation Satire in the Graphic Arts of Germany. Madison: University of Wisconsin-Madison.

FUDGE, J.D. (2007), Commerce and Print in the Early Reformation. Leiden: BRILL.

FUKO, M. (2010), Istoriia bezumiia v klassicheskuiu epokhu. M.: Ast Moskva.

GIBSON, W.S. (2010), Figures of Speech. Picturing Proverbs in Renaissance Netherlands. Berkeley-Los Angeles-London: University of California Press.

HOGENDORP PROSPERETTI, L. van. (2009), Landscape and Philosophy in the Art of Jan Brueghel the Elder (1568-1625). Farnham: Ashgate Publishing, Ltd.

Hs. Koninklijke Bibliotheek ‘s-Gravenhage, 75 H 57, fol. 58 recto – 65 recto.

KOLDEWIJ, J., VANDENBROECK, P., VERMET, B. (2002), Jerome Bosch : L'Oeuvre complet. Paris : Flammarion.

KURTH, W. (2013), The Complete Woodcuts of Albrecht Dürer. North Chelmsford: Courier Corporation.

NAUERT, C.G. (2006), Humanism and the Culture of Renaissance Europe. Cambridge: Cambridge University Press.

PARSONS, B., JONGENELEN, B. (2012), Comic Drama in the Low Countries c. 1450 – 1560. A critical anthology. Cambridge : DS Brewer.

PLIJ, H. (2009), Het Gilde van de Blauwe Schuit Literatuur, volksfeest en burgermoraal in de late middeleeuwen. Amsterdam: Amsterdam Academic Archive.

SCHULZ-GROBERT, J. (1999), Das Straßburger Eulenspiegelbuch: Studien zu entstehungsgeschichtlichen Voraussetzungen der ältesten Drucküberlieferung. Tübingen : Walter de Gruyter.

SPAMER, A. (1938), Eine Narrenschiffpredigt aus der Zeit Sebastian Brants. In: Otto Glauning zum 60. Geburstag. Festgabe aus Wissenschaft und Bibliothek. Leipzig. II, 113 – 130.

ZAID, G. (2008), The Secret of Fame: The Literary Encounter in an Age of Distraction. Philadelphia: Paul Dry Books.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2016.2.06

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.