Булава у Вірменії епохи Багратидів у писемних та зображальних джерелах

Dmytro Dymydyuk

Анотація


Військова історія епохи Багратидів (кінець ІХ – середина ХІ ст.) довший час не була об'єктом окремого історичного дослідження, що в свою чергу залишило багато невивчених питань стосовно форм та функцій тогочасної зброї. Натомість, історія озброєння сусідніх з Вірменією країн (Візантії, Аббасидського халіфату та навіть Грузії) була досліджена значно краще. З цієї причини військова історія середньовічної християнсько-візантійської чи арабо-перської (ісламської) цивілізацій, посідає домінуюче становище в середньовічній історіографії, внаслідок чого військова історія «менших народів» (як Вірменія) розглядалася лише опосередковано і часто з точки зору цих імперій.

Ідея статті полягає в тому, щоб змінити цю перспективу та приділити середньовічній вірменській військовій історії належну їй увагу. Метою дослідження є вивчення бойових булав – одного з найдавніших видів озброєння майже у всіх цивілізаціях.

Завдання дослідження полягає у реконструкції основних типів булав, які використовувались у Вірменії епохи Багратидів; аналізі їхніх фізичних та бойових характеристик; способів використання; виробничого процесу; термінології (լախտ (лахт) та գուրզ (гурз) і т.д.

Беручи до уваги відсутність будь-яких археологічних знахідок середньовічних булав з території Вірменії, основну увагу було звернено на письмові та зображальні джерела, порівнюючи їх із візантійськими та мусульманськими писемними, археологічними та візуальними джерелами.

Особливу увагу було приділено вірменським мініатюрам з ХІ ст., а саме «Поцілунок Юди», (Іл. 1–4), «Ісус перед Пилатом» (Іл. 21) та рельєфу на дверях монастиря Мшо Аракелоц (1134) (Іл. 6), де зображені різні типи булав. Завдяки компаративному аналізу було підтверджено ідею, що середньовічні зображальні джерела є більш-менш точним носієм інформації котрий, після критичного аналізу, варто використовуватися для вивчення середньовічної військової історії.

Ключові слова: Багратидська Вірменія, булава, палиця, лахт, гурз, Візантія, Халіфат, метання булави, «Поцілунок Юди».


Повний текст:

PDF

Посилання


ABRAHAMYAN, V., 1946, Arhestnery yev hamk’arakan kazmakerput’yunnery Hayastanum IX-XIII dd. [Types of weapons in the Medieval Armenia], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

ABRAHAMYAN, V., 1950, Mijnadaryan Hayastani zenk’eri tesaknery [Crafts and corporation organization in Armenia in IV-XVIII c.], Petakan patmakan t’angaran HSSRR GA, 37-98.

ABRAHAMYAN, V., 1956, Arhestnery Hayastanum IV-XVIII dd. [Crafts in Armenia in IV-XVIII c.], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

AL-SARRAF, S., 2002, Close combat weapons in the early Abbasid period, In: D. Nicolle, ed. A Companion to Medieval Arms and Armour, Woodbridge: Boydell Press: 149–178.

AL-TARTUSI, In: CAHEN, C., 1948, Une traité d’armurerie composé pour Saladin, Bulletin d’Études Orientales, 12, 103–163.

ARAKELYAN, B., KARAKHANYAN G., 1962, Garrni III. 1949-1956 tt. peghumneri ardyunknery (Mijin darer) [Garni III. The results of archeological excavations from 1949-1956 (Middle Ages)], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

ARAKELYAN, B., 1958, Kaghaknery yev arhestnery Hayastanum IX-XIII dd. [Cities and crafts in Armenia (IX–XIII c.)], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

ARAKELYAN, B., 1976 Arhestneri zargats’umy: Feodalakan kaghaki dzevavorumy [Developments of crafts. Feudal city], In: Hay Zhoghovrdi Patmut’yun, B. Arakelyan, khmb., 3, Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi, 182–187.

ARAKELYAN, B., 2003, Armeniya v IX-XIII vv. [Armenia in IX–XIII c.], In: Krym, Severo-Vostochnoye Prichernomor'ye i Zakavkaz'ye v epokhu srednevekov'ya IV-XIII veka, S. Pletneva, red., Moskva: Nauka, 342–343.

Areg Gospel (end of X – beginning of XI c.), Areg village, Armenia (in situ).

Armenia and the Сrusades, Ten to Twelfth Centuries. The Chronicle of Matthew of Edessa, 1993, A. DOSTOURIAN, trans., Lanham: University Press of America.

ARTILAKVA, V., 1976, Zhelezoobrabatyvayushcheye remeslo drevney Gruzii [Ironworks of Ancient and Medieval Georgia], Tbilisi: Metsniyereba.

A tenth-century Byzantine military manual: the Sylloge Tacticorum, 2017, G. Chatzelis & J. Harris, transl., London: Routledge.

ATOYAN, K., 1965, Razma-sportayin menamartery Hayastanum [Military sports in Armenia], Yerevan: Luys.

BAKRADZE, I., 2011, X-XI Sauk’uneebis Kartveli meomris sheiaraghebisatvis (arkeologiuri monatsemebisa da ts’erilobiti ts’q’aroebis mikhedvit) [Arms and Armory of Georgian warriors during the X–XI centuries (according to the archaeological and written sources)], Sakartvelos ist’oriis inst’it’ut’is shromebi, 4, 59-60.

BAKRADZE, I., 2016, A rare type of flanged mace in the collection of the Georgian National Museum in Tbilisi, Acta Militaria Mediaevalia, XII, 207-216.

BARANOV, G., 2014, Bolgaro-vizantiyskoye navershiye rukoyati sabli s territorii Severo-Vostochnogo Prichernomorya [A Bulgarian-Byzantine saber pommel from the northeast Black Sea region], Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, 6, 84–93.

BARANOV, G., 2016, Nakhodki rannesrednevekovykh sabel' «Bolgarskogo tipa» v basseyne verkhnego i srednego techeniya Dnestra (k voprosu o vizantiyskoy voinskoy traditsii v Vostochnoy Yevrope) [Finds of early medieval sabers of «Bulgarian type» in the upper and middle Dniester basin (on the issue of Byzantine military tradition in Eastern Europe)], Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, 8, 76–92.

BARANOV, G., 2018, Navershiye bulavy s klyuvovidnym vystupom s territorii Vinnitskoy oblasti [Pommel of a mace with a bill-shaped protrusion from the Vinnytsia region], Materialy po arkheologii i istorii antichnogo i srednevekovogo Kryma, 10, 259–265.

Bayeux Tapestry (second half of XI c.), Musée de la Tapisserie de Bayeux (Normandy).

BEREZHYNSKIY, V., 1998, Zbroya Kyivskoyi Rusi. Bulava [Weapons of Kyivan Rus. Mace]. Kyiv: Akademiya Zbroynykh Syl Ukrayiny.

BROSSET, M., 1860-1861, Les ruines d'Ani, capitale de l'Arménie sous les rois Bagratides, aux Xe et XIe s.: histoire et description, 1-2, Saint-Pétersbourg: Commissionnaires de l'Académie Impériale des sciences.

D’AMATO, R., 2010, The Betrayal: military iconography and archaeology in the Byzantine paintings of XI-XV centuries AD representing the arrest of Our Lord, In: L. Marek, ed. Weapons bring peace? Warfare in Medieval and Early Modern Europe, Wrocław: University of Wrocław, 69–95.

D’AMATO, R., 2011, Σιδηροράβδιον, βαρδούκιον, ματζούκιον, κορύνη. The war-mace of Byzantium, 9th-15th c. AD: new evidence from the Balkans in the collection of the World Museum of Man, Florida, Acta Militaria Mediaevalia, VII, 7–48.

D’AMATO, R., 2012, Byzantine Imperial Guardsmen 925–1025: The Tághmata and Imperial Guard, Oxford: Osprey Publishing.

D’AMATO, R., 2015, Old and new evidence on the East-Roman helmets from the 9th to the 12th centuries, Acta Militaria Mediaevalia, XI, 27–157.

DANGLES, P., 2017, Armenian medieval architecture along boundary Akhurian river, Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 171, 136–139.

David Sasunskiy, 1979, V. Derzhavin & A. Kochetkova, Yerevan: Sovetakan Grokh.

DAWSON, T., 2009, Byzantine Cavalryman c. 900–1204, Oxford: Osprey Publishing.

DILLS, J., 2018, How to Forge an Empire: Arms Production in the Middle Byzantine Period (unpublished Master thesis), Ontario.

DIONIZJUSZ Z FURNY, 2010, Hermeneia czyli objaśnienie sztuki malarskiej, I. Kania, tłum., Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.

DYMYDYUK, D., 2019a, Broń biała w Armenii epoki Bagratydów (koniec IX – połowa XI w.): Problem interpretacji i badania niektórych źródeł graficznych, Problemy istoriyi viyn i viyskovoho mystetstva, 2, 7–31.

DYMYDYUK, D., 2019b Mace in Bagratid Armenia (end of IX – middle of XI c.), Shirak Historical and Cultural Heritage: Contemporary Issues of Armenology, 122–124.

DYMYDYUK, D., 2019с, The Relief on the Door of the Msho Arakelots Monastery (1134) as a Source for Studying Arms and Armour of Medieval Armenian Warriors, Studia Ceranea, 9, 205–248.

DYMYDYUK, D., 2017, Ozbroyennya virmenskoho voyina (IX-XI st.) [Military equipment of the Armenian warrior at the end of IX – in the middle of XI centuries], Naukovi zapysky TNPU im. V. Hnatyuka. Seriya Istoriya, 1/2, 3–12.

DYMYDYUK, D., 2018, Luk i strila u Virmeniyi epokhy Bahratydiv (kinets IX – seredyna XI st.) [Bow and arrow in Bagratid Armenia (IX–XI c.)], Problemy istoriyi viyn i viysʹkovoho mystetstva, 1, 7–33.

DYMYDYUK, D., 2019a, Sushchestvovali li krivyye klinki v Armenii Bagratidov (konets IX – seredina XI vv.)? [Did swords with curved blades existed in Bagratid Armenia (end of IX – middle of XI c.)], Arevelyan aghbyuragitutyuny yev patmagrutyuny ia daraskzbi Hayastanum, 25–27.

DYMYDYUK, D., 2019b, Kholodnoye oruzhiye v armyanskikh khronikakh epokhi Bagratidov (konets IX – seredina XI vv.): terminologiya voprosa [Blade weapons in the Medieval Armenian chronicles of the Bagratid era (end of IX – middle of XI centuries): the problem of terminology], Patmutyun yev Mshakuyt Hayagitakan Handes, 2, 33–48.

DZHANPOLADYAN R., KIRPICHNIKOV A., 1972, Srednevekovaya sablya s armyanskoy nadpis'yu, naydennaya v Pripolyarnom Urale [Medieval sabre with Armenian inscription found in Subpolar Ural region], Epigrafika, 21, 23–29.

ЕSAYAN, S., 1966, Oruzhiye i voyennoye delo drevney Armenii (III-I tys. do n. e.) [Weapons and military warfare of Ancient Armenia], Yerevan: Akademiya Nauk Armyanskoy SSR.

Exultet Roll (1136), Bibliothèque Nationale de France, Nouv. Acq. Lat. 710.

GEVORGYAN, A., 1978, Arhestnern u kents’aghy haykakan manrankarnerum [The crafts and mode of life in Armenian miniatures], Yerevan: Hayastan.

GHAFADARYAN K., KALANTARYAN A., 2002, Dvin II. Dvin kaghaklw yev nra peghumnery (1973-1980) [City Dvin and its excavations (1973–1980)], 2, Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

GHAFADARYAN, K., 1952, Dvin k’aghak’y yev nra peghumnery 1937–1950 tt. [City Dvin and its excavations (1937–1950)], 1, Yerevan: Haykakan SARR Gitutyunneri akademiayi.

GHAFADARYAN, K., 1982, Dvin kaghaky yev nra peghumnery 1951–1972 tt. [City Dvin and its excavations (1951–1972)], 2, Yerevan: Haykakan SARR Gitutyunneri akademiayi.

GHARIBYAN, I., 2009, Lorre berdakaghaky yev nra peghumnery [The fortress city Lori and its excavations], Yerevan: Gitut’yun.

GORELIK, M., 2002, Armii mongolo-tatar X–XIV vv. [Armies of the Mongol-Tatars of the X– XIV centuries], Moskva: Vostochnyy gorizont.

Gospel (1306), Matenadaran, Ms. 4806.

Gospel (1294), Matenadaran, Ms. 4814.

Gospel (1338), Matenadaran, Мs. 4813.

GROTOWSKI, P., 2010, Arms and Armour of the Warrior Saints. Tradition and Innovation in Byzantine Iconography (843-1261), Leiden: Brill.

HARUTYUNYAN, S., 1978, Anberd, Yerevan: Haykakan SARR Gitutyunneri akademiayi.

HALDON, J., 1975, Some Aspects of Byzantine Military Technology from the 6th to the 10th

centuries, Byzantine and Modern Greek Studies, 1, 11–47.

HOFFMEYER, A., 1966, Military Equipment in the Byzantine Manuscript of Scylitzes in the Biblioteca Nacional in Madrid, Gladius, 5, 1–160.

Homilies of St. Gregory of Nazianzus (879-883), National library of France, gr. 510, f. 300 (143).

HOVANES DRASKHANAKERTTSI, 1986, Istoriya Armenii [History of Armenia], M. Darbinyan-Melikyan, transl., Yerevan: Sovetakan Grokh.

ILIEV, I., 2018, Srednovekovni udarni orŭzhiya ot muzeya v Dŭlgopol [Medieval weapons from the Dalgopol Museum], Military campaigns, weaponry and military equipment (Antiquity and Middle Ages) (Acta Musei Varnaensis), 2, 181–186.

IZMAYLOVA, T., 1979, Armyanskaya miniatyura XI veka [Armenian miniature in XI c.], Moskva: Iskusstvo.

JARA K., GLINIANOWICZ M., KOTOWICZ P., 2011, Ikony ze zbiorów sanockich muzeów jako źródło do poznania uzbrojenia pogranicza Małopolski i Rusi Czerwonej w późnym średniowieczu, In: Cum Arma Per Aeva: Uzbrojenie indywidualne na przestrzeni dziejów, P. Kucypera & P. Pudło, ed., Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 222–273.

Jerusalem Gospel (XI c.), Library of the Armenian Patriarchate in Jerusalem, Ms. 3624.

KALANTARYAN, A., 1965, Zenkery V-VIII darerum (Yst Dvini hnagitakan peghumneri) [Weapons in V-VIII c. (according to archaeological findings from Dvin)], Patma-banasirakan handes, 4, 241–248.

KALANTARYAN, A., 1976 Dvin I, kentronakan taghamasi peghumnery 1964—1970 tt. [Dvin I. Excavations in central part of the city in 1964–1970], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

KALANTARYAN, A., 1985 Dvin, Yerevan: Haykakan SARR Gitutyunneri akademiayi.

KALANTARYAN, A., 1988, Osnovnyye itogi raskopok goroda Dvina [The main results of excavations of the city Dvin], Kavkaz i Vizantiya, 6, 253–266.

KALANTARIAN, A., 1996, Dvin. Histoire et archéologie de la ville médiévale, Paris: Recherches et publications.

KALANTARYAN, A., 2005 Hnagitakan ashkhatanknery Hayastanum 1990-2003 tt. [Archeological works in Armenia in 1990-2003], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

KALANTARYAN, A., 2008, Dvin. Gorod Dvin i yego raskopki (1981-1985) [Dvin. City Dvin and its excavations], IV, Yerevan: Gitutyun.

KALOYEV, B., 1996, Vengerskiye alany (yasy). Istoriko-etnograficheskiy ocherk [Hungarian Alans (Yasz people). Historical and ethnographic overview], Moskva: Nauka.

Kars Gospel (1029–1064), Library of the Armenian Patriarchate in Jerusalem, Ms. 2556-1.

KIRAKOS GANDZAKETS’I, 1961, Patmut’iwn Hayots’ [History of Armenia], K. Melik’-Ohanjaneani, khmb., Yerevan: Haykakan SARR Gitutyunneri akademiayi.

KIRAKOS GANDZAKETSI, 1976, Istoriya Armenii [History of Armenia], L. Khanlaryan, transl., Moskva: Nauka.

KIRPICHNIKOV, A., 1966, Drevnerusskoye oruzhiye. Kop'ya, sulitsy, boyevyye topory, bulavy, kisteni IX-XIII vv. [Old Rus’ weapons. Spears, battle axes, maces in the IX–XIII centuries], Moskva-Leningrad: Nauka.

KOBYLIŃSKI, L., 2000, Persian and Indo-Persian arms, In: Persian and Indo-Persian arms and armour of 16th-19th century from Polish Collection. Catalogue exhibition, A. Chodyński, ed., Malbork: Muzeum Zamkowe w Malborku, 57–73.

KOLIAS, T., 1988, Byzantinische Waffen: ein Beitrag zur byzantinischen Waffen kunde von den Anfängen bis zur lateinischen Eroberung, Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften.

KOTOVICH, P., 2019, Netipichnyy klinok «bolgarskogo tipa» iz Terki, yugo-vostochnaya Pol'sha, [The atypical «Bulgarian type» blade from Terka, South Eastern Poland], Voyennaya arkheologiya. Sbornik materialov nauchnogo seminara, 5, 100–116.

KOUYMJIAN, D., 2013, The Melitene Group of Armenian Miniature Painting in the Eleventh Century, In: Armenian Kesaria/Kayseri and Cappadocia, R. Hovannisian, ed., Costa Mesa: Mazda Publishers, 79–115.

KOZAK, M., 2018, Bulava jak element ozbrojennja Galyckogo ta Volynskogo knjazіvstv u XI–XIV stolіttjah [Mace as an element of armament of the warrior of Пalician and Мolyn’ principals in the XI–XIV centuries], Problemy istoriï vijn i vijskovoho mystectva, 1, 51–79.

Litopys rusʹkyy [Rus Chronicle], 1989, L. Makhnovec, Kyiv: Dnipro.

LEV DIAKON, 1988, Istoriya [History],. G. Litavrin, ed., Moskva: Nauka

LEV VI MUDRYY, 2012, Taktika Lva [Tactica of Emperor Leo VI the Wise], V. Kuchma, ed,. Sankt-Peterburg: Aleteya.

Madrid Skylitzes (XII c.), National Library of Spain, Ms. Graecus Vitr. 26-2.

MARR, N., 1898, Ani, stolitsa drevney Armenii (istoriko-arkheologicheskiy nabrosok) [Ani, the capital of Ancient Armenia], Moskva: Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk.

MARR, N., 1908, Reyestr predmetov drevnosti iz VI-y (1907 g.) arkheologicheskoy kampanii v Ani [Register of antiquities from the 6th (1907) archaeological excavations in Ani], Sankt-Peterburg: Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk.

MARR, N., 2011 Ani, Yerevan: Gitutyun.

MARTIKYAN, S., 2011, Mer haght’anaknery [Our victories], 3, Yerevan: Noravank’.

MATTEOS URRHAYETSI, 1898, Zhamanakagrut’iwn [Chronicle], Vagharshapat: Mayr Atvorr Surb Ejmiatsin. [Online]. Available from:

http://www.digilib.am/am/ՄԱՏԹԷՈՍ%20ՈՒՌՀԱՅԵՑԻ/library/684

Melitene Gospel (XI c.), Matenadaran, Ms. 974.

Melitene Gospel (ХІ c.), Matenadaran, Ms. 3784.

MICHALAK, A., 2006, Wpływy wschodnie czy południowe? Z badań nad pochodzeniem buław średniowiecznych na ziemiach polskich, Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Держава та армія, 571, 48–74.

MICHALAK, A., 2007, O dwóch średniowiecznych buławach z Pomorza Zachodniego, In: Mare Integrans. Studia nad dziejami wybrzeży Morza Bałtyckiego. Materiały z II Międzynarodowej Sesji Naukowej Dziejów Ludów Morza Bałtyckiego, Wolin 4-6 sierpnia 2006 r., M. Bogacki & M. Franz & Z. Pilarczyk, ed., Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 128–149.

MICHALAK, A., 2010, A 14th century Hungarian knobbed mace head from the Birów Mountain in Podzamcze in the Polish Jura Chain, In: Cum Arma Per Aeva: Uzbrojenie indywidualne na przestrzeni dziejów, P. Kucypera & P. Pudło, ed., Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 173–200.

MICHALAK, A., 2019, On throwing maces yet again, Военная археология. Сборник материалов научного семинара, 5, 133–142.

MOVSES KALANKATUATSI, 1984, Istoriya strany Aluank [The History of the Country of Albania], SH. Smbatyan, transl., Yerevan: Matenadaran.

MUSHEGHYAN, YE., 1982, Ani kaghaki peghumnerits haytnabervats ararkanery [Artefacts found during the excavations in Ani], Yerevan: Hayastan.

NICOLLE, D., 1982, The Military Technology of Classical Islam. Vol. I-III (unpublished PhD thesis), Edinburg.

NICOLLE, D., 1983, The Cappella Palatina Ceiling and the Muslim Military Inheritance of Norman Sicily, Gladius, 16, 45–145.

NICOLLE, D., 1999, Arms and armour of the Crusading Era, 1050-1350: Islam, Eastern Europe and Asia, London: Greenhill Books.

NIKIFOR II FOKA, 2005, Strategika [Praecepta Militaria], V. Nefedkin, transl., Sankt-Peterburg: Aleteya.

NIKITA KHONIAT, 1860, Istoriya [History], V. Dolotskiy, transl., Tom 1, Sankt-Peterburg.

Oppianus Cynegetica (Х c.), The Marciana Library, Venezia, Ms. Gr. Z 479.

ORBELI, I., 1910, Kratkiy putevoditel po gorodishchu Ani [A short guide to the city of Ani], Sankt-Peterburg: Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk.

PATRIK, A., 1967, Haykakan Taraz [Armenian costumes], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

PETROSYAN, H., 1988, Garrnin ІХ–ХIV darerum [Garni in ІХ-ХIV c.], Yerevan: Haykakan SARR Gitut’yunneri akademiayi.

POPOV, S., 2015, The Maces from the Present Bulgarian Lands (10th-17th c.), Sofia: Ivrai.

PRODOLZHATEL FEOFANA, 1992, Zhizneopisaniya vizantiyskikh tsarey [Chronographia]. The Life of Byzantine Emperors], M. Lyubarskiy, transl., Moskva: Nauka.

PYVOVAROV, C., 2012, Metalevi navershya bulav z davnoruskykh pamyatok Bukovyny [Metal heads of the maces from the Old Rus places in Bukovina], Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lʹvivska politekhnika»: Derzhava ta armiya, 724, 31–35.

ROMANOVA, M., 2011, Vooruzheniye i obmundirovaniye armyanskogo Kilikiyskogo voina [Arms and Armours of Armenian Cilician warrior] (1073-1375), Hayots patmutyan hartser, 64–81.

SALMON, T., 2019, Notes on the paramerion of the Byzantine kataphraktoi, Turning Points. European arms and armour from the Migration Period to the Early Modern Period (conference speech).

Sasunts’i Davit [David of Sassoun, the Armenian Folk Epic], 1961, H. Orbelu, nakh., Yerevan: Haypethrat.

ŠKRIVANIĆ, G., 1957, Oružje u srednjovekovnoj Srbiji, Bosni i Dubrovniku [Armours and weapons in Medieval Serbia, Bosnia and Dubrovnik], Beograd: Naučno delo.

SLANOV, A., 2007, Voyennoye delo alan I–XV vv. [Alan warfare in I–XV c.] Vladikavkaz: Severo-Osetinskiy institut gumanitarnykh i sotsial'nykh issledovaniy im. V. Abayeva.

Theodore Psalter (1066), British Library, Add. 19.352.

The second Tetraevangelion of Jruchi (XII c.), Georgian National Centre of Manuscripts, Ms. H1667.

TOVMA ARTSRUNI I ANONIM, 2001, Istoriya doma Artsruni [History of the House of Artsruni], M. Darbinyan-Melikyan, ed., Yerevan: Nairi.

TOVMA VARDAPET ARTSRUNI, 1852, Patmutiwn Tann Artsruneats [History of the House of Artsruni], Kostandnupolis: Poghosi Arapean Apuchekhtswoy.

TOYICHKIN, D., 2014, Bulavy y pernachi na terenakh Ukrayiny: zbroya ta symvol vlady [Maces and Pernats in Ukraine: Weapon and symbol of authority], Istoriya davnʹoyi zbroyi. Doslidzhennya, 227–241.

TSURTSUMIA, M., 2018, The Mace in Medieval Georgia, Acta Militaria Mediaevalia, 14, 87–114.

VARDANATS’ VARDAPETI, 1862, Hawak’umn patmut’ean [Historical Compilation], Venetik: S. Ghazar.

VARDAN VELIKIY, 1861, Vseobshchaya istoriya [World History], N. Emin, transl., Moskva: Lazarevskiy institut.

VOITOVYCH, L., 2014, Kniaz Ryuryk [Prince Rurik]. Bila Tserkva: Oleksandr Pshonkivskyi.

VOSKANYAN, K., 2010, Hayots’ banaky Bagratunyats’ shrjanum (IX-XI darer) (ch’hraparakvats t’eknatsuakan atenakhosut’yun) [Armenian army in the Bagratid period (IX–XI centuries) (unpublished PhD thesis)], Yerevan.

VOZNYY, I., 2013, Udarna zbroya XII – pershoyi polovyny XIII st. z terytoriyi Verkhnʹoho Pruta ta Serednʹoho Dnistra [Shock arms in XII – XIII centuries on the territory Upper Prut and Middle Dniester], Visnyk Instytutu arkheolohiyi, 8, 53–64.

WILLIAMS, A., 2012., A History of the Metallurgy of European Swords up to the 16th Century. Leiden: Brill.

YOTOV, V., 2004, Vŭorŭzhenieto i snari︠a︡zhenieto ot bŭlgarskoto srednovekovie (VII-XI) [Weapons and armour from the Bulgarian Middle Ages], Varna: Zograf.

YOVHANNES KAT’VOGHIKOS DRASKHANAKERTTS’I, Patmut’iun Hayots’ [History of Armenia]. Available from:

http://www.digilib.am/am/ՅՈՎՀԱՆՆԷՍ%20ԿԱԹՈՂԻԿՈՍ%20ԴՐԱՍԽԱՆԱԿԵՐՏՑԻ/library/178

ŽIVIĆ, M., 2009., Early Byzantine Metallurgical Object at the Site Gamzigrad – Romuliana in Eastern Serbia, Journal of Mining and Metallurgy, 45, 197–206.

ZLATKOV, M., 2018, Zhelyazna glava na bozdugan ot Petrichko [An iron mace head from Petrich area], Acta Musei Varnaensis, II, 169–180.




DOI: http://dx.doi.org/10.17721/2519-4801.2020.2.02

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.